Свалявщина – благодатний. мальовничий куточок Закарпаття. Смарагдові ліси, кришталева прозорість гірських джерел і струмків, чисте повітря, напоєне ароматом трав і квітів, приголублене літнім сонцем… Все це обіцяє романтику подорожей, нові незабутні враження, знайомство з незвіданою красою Карпат, яку Ви можете для себе відкрити. Варто лише зануритися в атмосферу відпочинку на Свалявщині – і Ви наче потрапите в іншу реальність, створену матінкою природою і збережену в автентичному вигляді. Саме для Вас.

Свалявський район розташований у передгірній частині Карпат і відзначається різноманітними формами рельєфу. Висота місцевості в долині річки Латориці – 200-250 метрів над рівнем моря, висота Полонинського хребта – від 1200 до 1500 метрів і вище (гора Стой – 1677 м). Близько 74 відсотків території району вкрито лісами. Загальна площа лісів Свалявщини становить 45776 га. Для лісового поясу характерне видове різноманіття, проте переважають хвойно-лісові породи: бук, ялина, смерека, граб, явір.
На території району беруть початок 5 річок і чимало потічків, а також протікають річки Боржава, Латориця і Вича протяжністю в межах району близько тридцяти одного кілометра.

Земельний фонд Свалявщини на початок 2010 року становив 67,301 тис. га. Сільськогосподарські угіддя складають 17 відсотків території, а рілля – 29 процентів сільгоспугідь.

Однак беззаперечною візитівкою Свалявського району є мінеральні води та оздоровниці. Свалявщина має значні запаси підземних вод. Особливу цінність становлять її мінеральні води (понад 100 родовищ). Найбільш відомими є Полянське, Голубинське, Плосківське та Оленівське родовища мінеральних вод, унікальних за своїм складом та лікувальними властивостями.

Вивчаючи родовища мінеральних вод Поляни, вчені-геологи дійшли висновку, що їхній геологічний вік перевищує 65 мільйонів років. Карпатські гори утворилися в результаті альпійських горотворчих процесів близько півтора мільйона років тому. Під час цих перетворень і з’явилися гігантські розколини та складки. Вода виявилася замурованою у величезних підземних резервуарах, де тисячоліттями збагачувалися солями та мінералами.
Чудодійний вплив води пройшов випробування віками. Джерела мінеральної води найчастіше знаходили пастухи, називали їх «буркутами», «святими криницями», а воду – «квасною водою», «квасом». Місцеві жителі здавна п’ють «квас» як задля тамування спраги, так і для лікування. Добре смакувала вода і з винами.

Історія джерел мінеральних вод тісно пов’язана з періодом існування Мукачівсько-Чинадіївської домінії, що входила до Березької жупи, яка у 1728 році перейшла у володіння династії Шенборнів на Закарпатті. У володінні Фрідріха Кароля Шенборна-Бухгейма були практично всі джерела найбільш цінних вуглекислих гідрокарбонатних вод Свалявщини. Наприкінці дев’ятнадцятого століття у Сваляві було створене державне орендне підприємство з розливу мінеральних вод.
У 1800 році в селі Неліпині графи Шенборни заснували перші купелі, які невдовзі стали популярним курортом, у тому числі в колах аристократів.

Перші свідчення про вивіз свалявської мінеральної води з’являються в добу правління останнього князя Ракоці (1676-1735). Тоді з домінії вивозили разом із винами й квасну воду аж до Москви. Її ставили нарівні з «єгерською» (тобто карлсбадською).
Мінеральні води експортувалися до Відня, Парижа, Будапешта, в Галичину. Цілюща вода із Свалявщини здобула визнання на виставках Будапешта, Парижа, Відня, що проходили всередині та наприкінці дев’ятнадцятого століття.

Упродовж 1842-1911 років мінеральна вода «Поляна квасова» 21 раз відзначалася на міжнародних конкурсах як одна з кращих у центральній Європі.
З того часу і понині родовища мінеральних вод і відомі санаторії, що працюють на їхній базі, закріпили за Свалявщиною репутацію бальнеологічного курорту.
Мінерально-сировинна база Свалявського району налічує 11 розвіданих родовищ. На території району використовують 8 родовищ мінеральних вод (16 свердловин) загальним дебетом 878,5 м куб. на добу, а також андезіто-базальтове родовище, мармурової крихти та глини.